- злочинець
- [злочи/неиц']
-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
злочинець
Смотреть что такое "злочинець" в других словарях:
злочинець — (особа, яка вчинила злочин), зловмисник, правопорушник, переступник, злочинник; кримінальник, криміналіст, карник (карний злочинець) Пор. винуватець 2) … Словник синонімів української мови
злочинець — нця, ч. Особа, що вчинила злочин … Український тлумачний словник
злочинець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Criminal Minds — title card Format Police procedural, Drama, Thriller Created by … Wikipedia
бланкетний — а, е: •• Бланке/тна но/рма пра/ва правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін. Бланке/тна підро/бка особливий вид підробки, коли злочинець… … Український тлумачний словник
делінквент — а, ч. Правопорушник, злочинець … Український тлумачний словник
душогуб — а, ч., розм. 1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. 2) Уживається як лайливе слово. 3) Кат … Український тлумачний словник
зловмисник — а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який небудь злочин; злочинець … Український тлумачний словник
злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець … Український тлумачний словник
злочинник — а, ч., рідко. Те саме, що злочинець … Український тлумачний словник
